27 Травня 2020

Фосфор

    Фосфор є незамінним елементом для повноцінного розвитку рослин: сприяє росту коренів і пагонів, поліпшує процеси проростання насіння.
    
    Даний елемент міститься в органічних і мінеральних сполуках. Зазвичай, близько 90% фосфору в рослинах представлена саме органічними сполуками. У мінеральній формі фосфор знаходиться в рослинах у вигляді солей ортофосфорної кислоти з магнієм, калієм, кальцієм, амонієм та іншими катіонами.
  
    Вміст фосфору прийнято виражати в перерахунку на Р2О5. Проте саме такої сполуки, як Р2О5 не існує ані в добривах, ані в рослинах, ані в грунті. Це тільки певний еквівалент, на який умовно перераховується фосфор різних сполук (а їх може бути дуже велика кількість).
    Сполуки фосфору в ґрунті мають негативний заряд, тому вони легко реагують з позитивно зарядженими іонами заліза, алюмінію і кальцію, утворюючи нерозчинні і недоступні рослинам сполуки, і в цьому суть проблеми удобрення фосфором. Утворення таких сполук істотно залежить від кислотності (рНKCl) ґрунту: при рНKCl менше 6 од. утворюються нерозчинні фосфати алюмінію; при рНKCl вище 7 од. утворюються нерозчинні фосфати заліза та кальцію.
При рНKCl 6.5 доступ фосфату, як правило, буде максимальний.

Оскільки фосфат нелегко переміщується в ґрунті, найчастішим способом його повної втрати є вітрова або водна ерозія.
Таким чином, фосфор у ґрунті знаходиться переважно у зв’язаному стані, тому концентрація рухомих форм в ньому невелика. Основним способом доставки фосфору до кореневих волосків є лише дифузія, швидкість якої визначається температурою ґрунту. При температурі ґрунту менше 14°С дифузія практично припиняється і, як наслідок, рослини будуть страждати від нестачі фосфору навіть за високої забезпеченості ґрунту даним елементом.

За високого вмісту сірки потрібні високі рівні Р, і навпаки. Якщо вміст фосфору в ґрунті на межі (нижче оптимального) і високий вміст цинку, цинк стає на заваді, тоді забезпечити рослину фосфором не вдається.

Якщо фосфор потрібен у верхньому шарі, вносьте його поверхнево. Якщо він потрібен глибше, вносити варто так, щоб він «спрацював» і затримався у верхніх 15-18 см ґрунту.  Вносьте на таку глибину на якій перегнивають рослинні рештки, тому що саме ті мікроби співпрацюють із фосфором, роблячи його доступним для рослини. Якщо заглибитись далі, почнуть відбуватися хімічні реакції в ґрунті, причому жодна з них не сприяє процесу передачі фосфату культурі.


За матеріалами: Ніл Кінсі та Чарльз Уолтерс «Практична агрономія»